Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
каламутний — [каламу/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
каламутний — (про воду й іншу рідину не прозорий, не чистий), мутний, баламутний; сколочений, збаламучений (який утратив прозорість) … Словник синонімів української мови
каламутний — прикметник … Орфографічний словник української мови
баламутний — а, е. 1) рідко. Неспокійний, каламутний. 2) Бентежний, непокірливий. || Який викликає неспокій, тривогу … Український тлумачний словник
змулений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до змулити. 2) Каламутний, з домішками мулу (див. мул I) … Український тлумачний словник
каламутність — ності, ж. Властивість за знач. каламутний. Каламутність води … Український тлумачний словник
каламутнішати — ає, недок. Ставати каламутнішим (див. каламутний 1), 2)) … Український тлумачний словник
каламутно — Присл. до каламутний … Український тлумачний словник
каламутнуватий — а, е. Трохи, злегка каламутний (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
мутний — а/, е/, розм. 1) Те саме, що каламутний. 2) Який утратив блиск, прозорість; тьмяний … Український тлумачний словник
